Україна не Росія?

[chytach]

Іван Хомяк
(п'єса без дії)

У наші дні реєстрові "експерти-політологи" часто мов мантру повторюють: "український народ не допустить", "волелюбний український народ ", "незабаром народ зрозуміє"...
А український народ сидить собі перед телевізором і думає: " Ага! Бегу уже... Волосы назад."

Швидше Дніпро потече із Києва в Смоленськ, ніж український народ стане відповідальним, волелюбним і думаючим.
Він не менше ніж московський мріє про нагайку в сильній руці, повне корито помиїв в теплому хліві і звичайно про халяву, коли пощастить щось украсти або просто пощастить.

Народи не відрізняються. Їхні пасивні частини - це "близнецы-братья".
Відрізняються певна частина нереєстрової активної меншості.
Реєстрова активна меншість, усі ці "громадські активісти" і любителі "лава на лаву" плоть від плоті свого народу.

Зараз ми можемо наочно спостерігати розгортання тоталітаризму.
Звичайного, класично, як книжка пише.
Те, що сьогодні за сфальсифікованими справами в тюрму посаджені лише одиниці не означає, що завтра ви не потрапите в "установу" за якийсь необережний допис в мережі чи фразу сказану в присутності "друзів".

Усі громадські та демократичні інститути згорнуто, медіа перейшли в режим газети "Правда".
Єдине що залишається відносно вільним це два телеканали та інтернет. Це поки що. Думаю до кінця листопада і цього не буде.

За кілька місяців єдиним способом відстояти свою гідність буде загинути під кулями на барикадах.

Хамство, неадекватність заяв і реакцій, тотальне беззаконня, гіперкорупція під час призначення на державні посади... - перераховувати можна безкінечно довго.

Зелені більшовики Коломойського за три місяці своїми беззаконнями багаторазово переплюнули усі ті фейки, які придумувала наші "вільна преса" та реєстрові "активісти" на Порошенка.
І що ж народ не бачить усього цього? Він просто у захваті: "Ето кайф, марожено!"

Коли у волелюбного народу забиратимуть останнє, коли його відправлятимуть на розбудову народного господарства "східних братів", коли він гинутиме в імперіалістичних війнах, коли його кидатимуть за грати просто, щоб у Генпрокурора було усе гаразд із статистикою, тоді харкаючи кров'ю, він писатиме зламаними пальцями листа: "Товарищ Зеленский, произошла чудовищная ошибка".

Коли волелюбивий український народ здихатиме від голоду, то тихими сімейними вечорами, доїдаючи свою дитину, бурмотітиме:
"Так добре як при Зеленському ми ще не жили. Якби не кляті порохоботи, то ми б узагалі ого-го."

Завіса...