Молдова без влади бариг і корупціонерів

Міністром Оборони Молдови став Віктор Гайчук, який захоплюється духом і мужністю опочлєнців Донбасу.

Ще у 2016 році він пропонував будувати армію своєї держави за зразком російських терористичних угрупуваннь на українському Донбасі.

Відповідну заяву Віктор Гайчук зробив виступаючи у Академії наук, де він захоплювався духом і боєздатністю російських бандзагонів на Донбасі.

"Мене часто запитують, навіщо Молдові армія, якщо ми ніколи не переможемо? І я наводжу лише один приклад - Донбас. На Донбасі військових близько 10 тис., практично як у Національній армії Молдови. А в Українській армії 168 тис. Так, по-простому. Тобто, дух, віра є більш ефективними в боротьбі. Якщо боєць вірить в свого командира, любить батьківщину, тоді він переможе і з менш сучасним озброєнням, ніж у супротивника ", - заявив тоді Гайчук.

Віктор Гайчук зайняв посаду міністра оборони в сформованому 14 листопада 2019 року проросійскому уряді Іона Кіку, після того, як у відставку було відправлено прозахідний уряд Майї Санду.
До цього Гайчук був радником проросійського президента Молдови Ігоря Додона, та секретарем Вищої ради безпеки.
Гайчук є родичем кремлівської маріонетки - Додона.
джерело

Чому ця подія є важливою для нас: через декілька місяців такий самий фокус-покус з відставкою уряду грантоїдів-соросят чекає і на Україну.

Як так сталося, що вся влада у Молдові зараз опинилася повністю в російських руках?

Дивимось на Молдову - бачимо Україну:
( Read more... )

Світова. Гібридна.

У цій війні “Кремль використовує модель DIME, тобто Diplomacy, Information, Military, Economic (дипломатія, інформація, армія, економіка).
Їхня мета - знаходити тріщини в структурах і явищах, які вони вважають ворожими і збільшувати ці тріщини до великих розломів, розколів.
Путінський режим не терпить кооперації, консенсусу і ціннісного підходу. Пошук таких «тріщин» йде на всіх рівнях: стратегічному, оперативному і тактичному.
Стратегічний рівень – це міжнародні організації, починаючи з ООН, ЄС, НАТО.
В оперативному плані – це пошук «тріщин» на рівні окремих держав і міждержавних відносин. Наприклад, між Естонією і Латвією, Естонією і Фінляндією, між Україною і Польщею, Україною і Угорщиною. Якусь шпаринку практично завжди можна знайти”.

“...Сергій Шойгу: в наш час медіа – це просто система зброї...”

Полковник Пеетер Талі (Естонія), заступник директора Центру передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom Centre of Excellence).