антифашисти&фашисти
10 Jun 2020 04:28![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chytachThe Institute for Global Threats and Democracies Studies :
Російський зв'язок із безладом у США
Ще в 1920-х і 40-х роках СССР активно підтримував антифашистські рухи різних країн, часто використовуючи для їх опису термін "антіфа".
Рух "Антіфа" не є однорідним. За своєю суттю, "Антіфа" є не організацією, а брендом великої кількості лівацьких течій. Це ідеологічний рух, який заявляє, що бореться проти того, що його прихильники вважають фашистськими тенденціями. Різні групи називають це націоналізмом, расизмом, неонацизмом, антисемітизмом, ксенофобією, гомофобією та всім, що називається дискримінацією.
Їхня ідеологія дозволяє мобілізувати прихильників для проведення спецоперацій без створення конкретної офіційної організації або групи.
Такі спецоперації є слабо керовані, оскільки, коли вони вже запущені, то розвиваються відповідно до психології натовпу і потім рефлексують на дії влади. Тим не менш, вони є найбільш ефективним для створення хаосу і підриву державних інституцій.
Ультраліві терористичні групи, ідеологічно близькі до "Антіфи", використовувалися радянською розвідкою під час "холодної війни" для того, щоб дестабілізувати і ослабити Західну Європу, здійснюючи терористичні акти проти сил безпеки, військових об'єктів і політичних діячів.
Після приходу до влади Володимира Путіна, Росія активно використовує фашистську загрозу в зовнішній і внутрішній політиці.
Всі політичні режими, які не влаштовують Кремль, або не розділяють політику Москви, звинувачуються у фашизмі.
Таким чином, цілі "Антіфи" збігаються з кремлівськими: боротьба йде не проти фашизму, а проти того, що вони самі називають фашизмом.
Фашизмом може бути що завгодно, з чим представники антифашистів не згідні. Однак фашизм в своєму історичному контексті дозволяє розмити реальні цілі "Антіфи".
В результаті, специфіка неприйнятної поведінки (фашизм) може бути легко перенесена на будь-яке соціальне явище або ситуацію, коли несправедливість (зло) прирівнюється до фашизму, тим самим полегшуючи пошук спільної позиції різних течій "антифашистів" з конкретного питання.
«Антіфа», як ультралівий рух, найкраще використовувати проти Заходу, наприклад, в рамках кампаній спрямованих нібито на захист мігрантів, з метою підсилення і активізації ультраправих рухів в умовах економічної кризи, або щоб виступити проти економічної політики держави.
Кремль підтримує одночасно і лівацькі, і неонацистські рухи, що дозволяє йому гнучко використовувати обидві ідеології одночасно, тим самим роздмухуючи постійний конфлікт і створюючи стратегічні проблеми, які підривають демократію.
Наприклад, лідер американського мілітаризованого неонацистського угруповання "База" ("Base") Рінальдо Наззаро (Rinaldo Nazzaro), відомий серед неонацистів як "Норманський Спис" ("Norman Spear") і "Римський Вовк" ("Roman Wolf"), покинув Нью-Йорк і живе в Санкт-Петербурзі (в 2012 році пан Наззаро одружився на жінці з російським прізвищем в Нью-Йорку). І починаючи з 2019 року він не приховує свого місцезнаходження та своїх переконань. Зокрема, він позує у футболці із зображенням Володимира Путіна і використовує фрази типу "Росія, безмежна сила".
Така стратегія дозволяє Росії дотримуватися підходу "розділяй і володарюй".
У 2016 році в анексованому Росією Криму був зареєстрований "антифашистський комітет", регіональна громадська організація республіки Крим (РГОРК "Антіфа"), очолювана директором компанії, що займається будівництвом у місті Ялта і пов'язана з російським урядом.
У 2016 році ФБР і Департамент Внутрішньої Безпеки (Department of Homeland Security) щонайменше протягом року попереджували державних і місцевих посадовців про насильство з боку лівих антифашистських ("антіфа") груп, в тому числі про можливість насильства між особами, які перебувають в крайньоправому і крайньолівому політичному спектрі країни.
Після обрання Трампа "Антіфа" стала більш помітною, але в цілому рух залишався відносно потайним.
До недавнього часу вони були найбільш відомі своїми запеклими протестами проти лідера альт-правих Міло Яннопулоса (Milo Yiannopoulos) в Каліфорнійському Університеті Берклі(UC Berkeley). Вони часто носять чорні маски і займаються вандалізмом.
Як і "Антіфа", група Redneck Revolt не претендує на лібералізм, але підтримує більшість лівих соціальних переконань. Група виступає проти вищості білих і сподівається "дати поштовх руху серед білих робітників, спрямованому на повне визволення всіх трудящих", згідно з їхнім вебсайтом. Вони виступають за володінням вогнепальною зброєю і підтримують антирасистські, антикапіталістичні і антитрампівські рухи.
У березні цього року розвідка США попереджувала, що напередодні президентських виборів 2020 року Кремль шукає спосіб посилити расові суперечності у США. Джерела видання The New York Times в американській розвідувальній спільноті стверджували про наявність даних, згідно з якими російські спецслужби розробили план зі зниження явки на вибори цілих груп американського населення.
Росія створила у соцмережах фейкові спільноти на підтримку темношкірих, тим часом інтенсивно працюючи з прихильниками вищості білої раси.
У 2016 році велика частина із 3500 рекламних оголошень у Фейсбуці, пов’язаних із Росією, були на расову тематику. На деяких сторінках, таких як Blacktivist, висловлювалася підтримка груп із захисту прав афроамериканців, тоді як інших правозахисників представляли як загрозу для поліції та громадського порядку. Один із нещодавно видалених акаунтів просував акцію контрпротесту у Вашингтоні.
Російські спецпідрозділи з кібероперацій, зокрема, відома група "Ольгіно", у 2016 році після загибелі Філандо Кастіля (Philando Castile), якого вбили поліцейські у Сент-Полі, штат Міннесота (St.Paul, Minnesota), створили у Фейсбуці фальшиві акаунти та запланували демонстрації.
Очевидно, що інформаційні канали і тактичні групи впливу, задіяні нині, могли бути створені російською розвідкою ще у 2016 році.
У 2017 році журналісти CNN опублікували статтю, в якій заявили про існування пов’язаної з російською ботофермою групи, яка стоїть за тисячами брехливих рекламних оголошень у Фейсбуці і яка фінансувала тренерів у Нью-Йорку, Флориді та інших частинах США за уроки самооборони для афроамериканців з метою посіяти страх і зібрати контактні дані американців, потенційно схильних до їхньої пропаганди.
Заняття з навчання рекламувалися на сайті групи, відомої як "Чорний кулак" ("Black Fist"), й супроводжувалися гаслами: "Будьте напоготові захищати свої права!" та "Дайте їм знати, що чорна сила має значення". Група була створена у січні 2017 року і, ймовірно, призначалася для тих самих цілей, що й ресурси, заблоковані соцмережами у 2016 році.
Таким чином, немає жодних сумнівів в тому, що російські кібернетичні підрозділи вже щонайменше чотири роки працюють в США з підготовки кампанії із дестабілізації ситуації в США напередодні президентських виборів 2020 року.
Ця група також була пов’язана з просуванням мітингів сепаратистської групи "Техаський Націоналістичний Рух" ("Texas Nationalist Movement" TNM), лідер якої Нейт Сміт (Nate Smith) у вересні 2016 року брав участь у московській зустрічі "Діалог націй. Право народів на самовизначення і будівництво багатополярного світу".
Організатори російського заходу також запросили "Texas Nationalist Movement" – одну з найбільших сепаратистських організацій у США, яка домагається референдуму про незалежність штату Техас.
У 2017 році The Washington Post опублікувала матеріал про витоки расистської пропаганди Росії у її радянському минулому. Тоді оглядач газети Тернелл Джермен Старр (Turnell Jermen Starr) заявив, що російська реклама в американському сегменті Фейсбуку, яка протиставляє білих американців темношкірим американцям, здивувала багатьох громадян США.
Було витрачено не менше $100 000 на рекламні оголошення, створені з метою нацькувати білий електорат Трампа на активістів руху "Black Lives Matter", а також проти інших меншин в цілому.
Яскравим прикладом подібної расистської реклами став образ чорношкірої жінки, яка стріляє, що за задумом російських пропагандистів, мав викликати страх у білошкірих.
При цьому самим лише Фейсбуком Росія не обмежується. Кремль використовує як інструменти пропаганди Instagram і Google.
Тернелл Старр стверджує, що Росія намагається сіяти расизм в американському суспільстві, підкреслюючи, що Кремль це робить з часів СРСР, навчившись за допомогою ескалації расизму досягати політичних цілей на міжнародній арені.
У своєму інтерв’ю "The Atlantic" Террі Мартін (Terry Martin), співавтор книги "Країна націй: Імперія і будівництво держави за часів Леніна і Сталіна", стверджує, що навіть у часи Великої депресії Радянський Союз вів активну пропаганду про расову дискримінацію, як доказ нещирості заяв США про свободу і демократію.
Професор Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California) Ніколас Калл (Nicholas Cull) в інтерв’ю виданню "USA Today" нагадав, що під час проведення Олімпійських ігор 1984 року КҐБ від імені Ку-Клукс-Клану надсилав підроблені листи спортсменам з Африки та Азії.
До появи руху "Black Lives Matter" комуністи забезпечували афроамериканців захистом, який потім використовувався для ведення міжнародної пропаганди проти США.
У 2018 році оглядач "Boston Globe" Рене Грем (Rene Graham) писала, що Росія чудово знає, що може "розпалити кризу" на расовому ґрунті. Вона також зазначала, що Facebook та Instagram вилучили понад 30 фейкових акаунтів, які були запідозрені в "узгодженій діяльності щодо створення недостовірної інформації". На багатьох видалених сторінках порушувалися расові питання, зокрема, щодо маршу "Об’єднаних правих", який пройшов у Вашингтоні.
У 2019 році в "Мічиганському журналі раси і права" (Michigan Journal of Race and Law was) була опублікована стаття "Віртуальна ненависть: як Росія намагалася почати расову війну в США”. Автори стверджували, що російські оперативники створили сотні фальшивих облікових записів на платформах соціальних мереж, а потім розмістили тисячі рекламних оголошень і повідомлень, спрямованих на розпалювання расових розбіжностей у Сполучених Штатах.
Інформаційні цілі Кремля
Стратегічною метою Росії є послабити державні інституції США і підірвати репутацію країни як усередині, так і за міжнародному рівні.
Паралельно із зовнішньополітичним завданням, демонструючи хаос, насильство та порушення прав людини за кордоном, Кремль вирішує свою внутрішньополітичну проблему. Висвітлення подій у США дозволяє Росії формувати в інформаційному просторі картинку, яка дискредитує зарубіжну демократію.
Основні російські наративи повністю збігаються з тезами Кремля епохи "холодної війни":
-- расова нерівність у США;
-- поліцейське свавілля;
-- нелегітимність влади у США;
-- соціальна несправедливість.
До них також додалося прагнення Кремля максимально загострити протиріччя між демократами і республіканцями.
На думку Кремля, сцени насильства під час протестів у США, повинні контрастувати із діями російської влади з придушення опозиції як прийнятна з демократичної точки зору поведінка влади.
У середньостроковій перспективі російські урядові ЗМІ при висвітленні протестів в Росії будуть посилатися на події в Міннесоті. У 2013 році, коли рейтинг Володимира Путіна був низьким, Росія таким же чином висвітлювала Революцію Гідності в Україні.
Ключовим наративом була теза про неприйнятність виступів проти чинної влади, які обов'язково призведуть до жертв, насильства і нестабільності.
Однак у випадку з акціями, підтримуваними Кремлем, як у випадках із протестами у Каталонії та "жовтими жилетами" у Франції, наративи, навпаки, звернені проти влади інших держав, які є ворожими або конкурентними для Росії та перешкоджають розвитку подій, в яких зацікавлений Кремль.
При висвітленні подій у США, російський інтернет-ресурс, пов’язаний із ГРУ, зазначив, що "демократи всіляко підтримують "чорний" електорат, який голосує в основному за їхню партію".
Таким чином, напередодні президентських виборів Кремль прагне спровокувати масштабну кампанію, яка зіштовхне Демократичну та Республіканську партії.
Очевидно, що кінцевою метою такої операції має стати зрив виборів і публічне торпедування США як демократичної держави і зразка волевиявлення громадян.
Російський зв'язок із безладом у США
Ще в 1920-х і 40-х роках СССР активно підтримував антифашистські рухи різних країн, часто використовуючи для їх опису термін "антіфа".
Рух "Антіфа" не є однорідним. За своєю суттю, "Антіфа" є не організацією, а брендом великої кількості лівацьких течій. Це ідеологічний рух, який заявляє, що бореться проти того, що його прихильники вважають фашистськими тенденціями. Різні групи називають це націоналізмом, расизмом, неонацизмом, антисемітизмом, ксенофобією, гомофобією та всім, що називається дискримінацією.
Їхня ідеологія дозволяє мобілізувати прихильників для проведення спецоперацій без створення конкретної офіційної організації або групи.
Такі спецоперації є слабо керовані, оскільки, коли вони вже запущені, то розвиваються відповідно до психології натовпу і потім рефлексують на дії влади. Тим не менш, вони є найбільш ефективним для створення хаосу і підриву державних інституцій.
Ультраліві терористичні групи, ідеологічно близькі до "Антіфи", використовувалися радянською розвідкою під час "холодної війни" для того, щоб дестабілізувати і ослабити Західну Європу, здійснюючи терористичні акти проти сил безпеки, військових об'єктів і політичних діячів.
Після приходу до влади Володимира Путіна, Росія активно використовує фашистську загрозу в зовнішній і внутрішній політиці.
Всі політичні режими, які не влаштовують Кремль, або не розділяють політику Москви, звинувачуються у фашизмі.
Таким чином, цілі "Антіфи" збігаються з кремлівськими: боротьба йде не проти фашизму, а проти того, що вони самі називають фашизмом.
Фашизмом може бути що завгодно, з чим представники антифашистів не згідні. Однак фашизм в своєму історичному контексті дозволяє розмити реальні цілі "Антіфи".
В результаті, специфіка неприйнятної поведінки (фашизм) може бути легко перенесена на будь-яке соціальне явище або ситуацію, коли несправедливість (зло) прирівнюється до фашизму, тим самим полегшуючи пошук спільної позиції різних течій "антифашистів" з конкретного питання.
«Антіфа», як ультралівий рух, найкраще використовувати проти Заходу, наприклад, в рамках кампаній спрямованих нібито на захист мігрантів, з метою підсилення і активізації ультраправих рухів в умовах економічної кризи, або щоб виступити проти економічної політики держави.
Кремль підтримує одночасно і лівацькі, і неонацистські рухи, що дозволяє йому гнучко використовувати обидві ідеології одночасно, тим самим роздмухуючи постійний конфлікт і створюючи стратегічні проблеми, які підривають демократію.
Наприклад, лідер американського мілітаризованого неонацистського угруповання "База" ("Base") Рінальдо Наззаро (Rinaldo Nazzaro), відомий серед неонацистів як "Норманський Спис" ("Norman Spear") і "Римський Вовк" ("Roman Wolf"), покинув Нью-Йорк і живе в Санкт-Петербурзі (в 2012 році пан Наззаро одружився на жінці з російським прізвищем в Нью-Йорку). І починаючи з 2019 року він не приховує свого місцезнаходження та своїх переконань. Зокрема, він позує у футболці із зображенням Володимира Путіна і використовує фрази типу "Росія, безмежна сила".
Така стратегія дозволяє Росії дотримуватися підходу "розділяй і володарюй".
У 2016 році в анексованому Росією Криму був зареєстрований "антифашистський комітет", регіональна громадська організація республіки Крим (РГОРК "Антіфа"), очолювана директором компанії, що займається будівництвом у місті Ялта і пов'язана з російським урядом.
У 2016 році ФБР і Департамент Внутрішньої Безпеки (Department of Homeland Security) щонайменше протягом року попереджували державних і місцевих посадовців про насильство з боку лівих антифашистських ("антіфа") груп, в тому числі про можливість насильства між особами, які перебувають в крайньоправому і крайньолівому політичному спектрі країни.
Після обрання Трампа "Антіфа" стала більш помітною, але в цілому рух залишався відносно потайним.
До недавнього часу вони були найбільш відомі своїми запеклими протестами проти лідера альт-правих Міло Яннопулоса (Milo Yiannopoulos) в Каліфорнійському Університеті Берклі(UC Berkeley). Вони часто носять чорні маски і займаються вандалізмом.
Як і "Антіфа", група Redneck Revolt не претендує на лібералізм, але підтримує більшість лівих соціальних переконань. Група виступає проти вищості білих і сподівається "дати поштовх руху серед білих робітників, спрямованому на повне визволення всіх трудящих", згідно з їхнім вебсайтом. Вони виступають за володінням вогнепальною зброєю і підтримують антирасистські, антикапіталістичні і антитрампівські рухи.
У березні цього року розвідка США попереджувала, що напередодні президентських виборів 2020 року Кремль шукає спосіб посилити расові суперечності у США. Джерела видання The New York Times в американській розвідувальній спільноті стверджували про наявність даних, згідно з якими російські спецслужби розробили план зі зниження явки на вибори цілих груп американського населення.
Росія створила у соцмережах фейкові спільноти на підтримку темношкірих, тим часом інтенсивно працюючи з прихильниками вищості білої раси.
У 2016 році велика частина із 3500 рекламних оголошень у Фейсбуці, пов’язаних із Росією, були на расову тематику. На деяких сторінках, таких як Blacktivist, висловлювалася підтримка груп із захисту прав афроамериканців, тоді як інших правозахисників представляли як загрозу для поліції та громадського порядку. Один із нещодавно видалених акаунтів просував акцію контрпротесту у Вашингтоні.
Російські спецпідрозділи з кібероперацій, зокрема, відома група "Ольгіно", у 2016 році після загибелі Філандо Кастіля (Philando Castile), якого вбили поліцейські у Сент-Полі, штат Міннесота (St.Paul, Minnesota), створили у Фейсбуці фальшиві акаунти та запланували демонстрації.
Очевидно, що інформаційні канали і тактичні групи впливу, задіяні нині, могли бути створені російською розвідкою ще у 2016 році.
У 2017 році журналісти CNN опублікували статтю, в якій заявили про існування пов’язаної з російською ботофермою групи, яка стоїть за тисячами брехливих рекламних оголошень у Фейсбуці і яка фінансувала тренерів у Нью-Йорку, Флориді та інших частинах США за уроки самооборони для афроамериканців з метою посіяти страх і зібрати контактні дані американців, потенційно схильних до їхньої пропаганди.
Заняття з навчання рекламувалися на сайті групи, відомої як "Чорний кулак" ("Black Fist"), й супроводжувалися гаслами: "Будьте напоготові захищати свої права!" та "Дайте їм знати, що чорна сила має значення". Група була створена у січні 2017 року і, ймовірно, призначалася для тих самих цілей, що й ресурси, заблоковані соцмережами у 2016 році.
Таким чином, немає жодних сумнівів в тому, що російські кібернетичні підрозділи вже щонайменше чотири роки працюють в США з підготовки кампанії із дестабілізації ситуації в США напередодні президентських виборів 2020 року.
Ця група також була пов’язана з просуванням мітингів сепаратистської групи "Техаський Націоналістичний Рух" ("Texas Nationalist Movement" TNM), лідер якої Нейт Сміт (Nate Smith) у вересні 2016 року брав участь у московській зустрічі "Діалог націй. Право народів на самовизначення і будівництво багатополярного світу".
Організатори російського заходу також запросили "Texas Nationalist Movement" – одну з найбільших сепаратистських організацій у США, яка домагається референдуму про незалежність штату Техас.
У 2017 році The Washington Post опублікувала матеріал про витоки расистської пропаганди Росії у її радянському минулому. Тоді оглядач газети Тернелл Джермен Старр (Turnell Jermen Starr) заявив, що російська реклама в американському сегменті Фейсбуку, яка протиставляє білих американців темношкірим американцям, здивувала багатьох громадян США.
Було витрачено не менше $100 000 на рекламні оголошення, створені з метою нацькувати білий електорат Трампа на активістів руху "Black Lives Matter", а також проти інших меншин в цілому.
Яскравим прикладом подібної расистської реклами став образ чорношкірої жінки, яка стріляє, що за задумом російських пропагандистів, мав викликати страх у білошкірих.
При цьому самим лише Фейсбуком Росія не обмежується. Кремль використовує як інструменти пропаганди Instagram і Google.
Тернелл Старр стверджує, що Росія намагається сіяти расизм в американському суспільстві, підкреслюючи, що Кремль це робить з часів СРСР, навчившись за допомогою ескалації расизму досягати політичних цілей на міжнародній арені.
У своєму інтерв’ю "The Atlantic" Террі Мартін (Terry Martin), співавтор книги "Країна націй: Імперія і будівництво держави за часів Леніна і Сталіна", стверджує, що навіть у часи Великої депресії Радянський Союз вів активну пропаганду про расову дискримінацію, як доказ нещирості заяв США про свободу і демократію.
Професор Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California) Ніколас Калл (Nicholas Cull) в інтерв’ю виданню "USA Today" нагадав, що під час проведення Олімпійських ігор 1984 року КҐБ від імені Ку-Клукс-Клану надсилав підроблені листи спортсменам з Африки та Азії.
До появи руху "Black Lives Matter" комуністи забезпечували афроамериканців захистом, який потім використовувався для ведення міжнародної пропаганди проти США.
У 2018 році оглядач "Boston Globe" Рене Грем (Rene Graham) писала, що Росія чудово знає, що може "розпалити кризу" на расовому ґрунті. Вона також зазначала, що Facebook та Instagram вилучили понад 30 фейкових акаунтів, які були запідозрені в "узгодженій діяльності щодо створення недостовірної інформації". На багатьох видалених сторінках порушувалися расові питання, зокрема, щодо маршу "Об’єднаних правих", який пройшов у Вашингтоні.
У 2019 році в "Мічиганському журналі раси і права" (Michigan Journal of Race and Law was) була опублікована стаття "Віртуальна ненависть: як Росія намагалася почати расову війну в США”. Автори стверджували, що російські оперативники створили сотні фальшивих облікових записів на платформах соціальних мереж, а потім розмістили тисячі рекламних оголошень і повідомлень, спрямованих на розпалювання расових розбіжностей у Сполучених Штатах.
Інформаційні цілі Кремля
Стратегічною метою Росії є послабити державні інституції США і підірвати репутацію країни як усередині, так і за міжнародному рівні.
Паралельно із зовнішньополітичним завданням, демонструючи хаос, насильство та порушення прав людини за кордоном, Кремль вирішує свою внутрішньополітичну проблему. Висвітлення подій у США дозволяє Росії формувати в інформаційному просторі картинку, яка дискредитує зарубіжну демократію.
Основні російські наративи повністю збігаються з тезами Кремля епохи "холодної війни":
-- расова нерівність у США;
-- поліцейське свавілля;
-- нелегітимність влади у США;
-- соціальна несправедливість.
До них також додалося прагнення Кремля максимально загострити протиріччя між демократами і республіканцями.
На думку Кремля, сцени насильства під час протестів у США, повинні контрастувати із діями російської влади з придушення опозиції як прийнятна з демократичної точки зору поведінка влади.
У середньостроковій перспективі російські урядові ЗМІ при висвітленні протестів в Росії будуть посилатися на події в Міннесоті. У 2013 році, коли рейтинг Володимира Путіна був низьким, Росія таким же чином висвітлювала Революцію Гідності в Україні.
Ключовим наративом була теза про неприйнятність виступів проти чинної влади, які обов'язково призведуть до жертв, насильства і нестабільності.
Однак у випадку з акціями, підтримуваними Кремлем, як у випадках із протестами у Каталонії та "жовтими жилетами" у Франції, наративи, навпаки, звернені проти влади інших держав, які є ворожими або конкурентними для Росії та перешкоджають розвитку подій, в яких зацікавлений Кремль.
При висвітленні подій у США, російський інтернет-ресурс, пов’язаний із ГРУ, зазначив, що "демократи всіляко підтримують "чорний" електорат, який голосує в основному за їхню партію".
Таким чином, напередодні президентських виборів Кремль прагне спровокувати масштабну кампанію, яка зіштовхне Демократичну та Республіканську партії.
Очевидно, що кінцевою метою такої операції має стати зрив виборів і публічне торпедування США як демократичної держави і зразка волевиявлення громадян.