![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chytachКоли у 1939 році в Галичину прийшли совіти, то заохочували місцевих разом з ними грабувати панські маєтки, зробивши їх співучасниками.
Потім перейшли до розкуркулення, де також сільський люд міг поживитись у своїх сусідів. Далі здати повстанців за 500 рублів, навіть зі своєї родини, було легше.
У моєї бабці вбили старшого сина. Через тиждень хтось вибрав усю цибулю на городі, а що таке цибуля у повоєнні роки для багатодітної селянської родини, хай вам розкажуть старші люди. У селі, де ніхто не крав, не посягав на чуже навіть оком. Для моєї бабці світ перевернувся. Вона зрозуміла, що це було дно. /..../
Тим часом падіння продовжувалось. З колгоспів несли все, що могли, а потім у 90-х винесли всі колгоспи. Тобто межа була перейдена: блат, калим, хабар, обман стали єдиним засобом «доробитися». Далі до нашого лексикону увійшли слова «кинути», «рекет», «лох». У 90-х роках хлопчики мріяли стати рекетирами, а дівчатка путанами.
Зараз толерування злочину в українському суспільстві сягнуло найвищої межі, за якою вже нічого гіршого не може бути, хіба що продати своїх власних дітей у рабство.
Бо честь, гідність, рідна земля, мова – давно вже не мають жодної вартості. /.../ Той, хто зараз їх вимовляє, вважається лицеміром. Крадійство і фарисейство стали підвалинами олігархічної України й сформували цинічне ставлення до дійсності. За цим прихований страх неминучої розплати в майбутньому. За вольні і невольні гріхи, які привели до війни й окупації найбільш денаціоналізованих українських територій /..../
Війна так чи інак буде, але не тому, що в нас під боком путінська орда, а тому що деморалізоване суспільство борсається у болоті вже понад двадцять років і чекає, що хтось його звідти витягне. Месія чи новий окупант. Сьогодні воно колаборує зі своїми злодіями, вбивцями і брехунами, завтра стане посіпаками окупантів.
У совка була хоч якась ідеологія, мрія про комунізм, а тут просто бажання ще трохи дожити до завтра.
Коли людині кажуть, що її зараз уб’ють, вона буде боронитись. Коли їй кажуть, що якщо вона буде слухняною, то вб’ють інших, вона вірить.
Але загинуть усі....
блог Галини Пагутяк
Потім перейшли до розкуркулення, де також сільський люд міг поживитись у своїх сусідів. Далі здати повстанців за 500 рублів, навіть зі своєї родини, було легше.
У моєї бабці вбили старшого сина. Через тиждень хтось вибрав усю цибулю на городі, а що таке цибуля у повоєнні роки для багатодітної селянської родини, хай вам розкажуть старші люди. У селі, де ніхто не крав, не посягав на чуже навіть оком. Для моєї бабці світ перевернувся. Вона зрозуміла, що це було дно. /..../
Тим часом падіння продовжувалось. З колгоспів несли все, що могли, а потім у 90-х винесли всі колгоспи. Тобто межа була перейдена: блат, калим, хабар, обман стали єдиним засобом «доробитися». Далі до нашого лексикону увійшли слова «кинути», «рекет», «лох». У 90-х роках хлопчики мріяли стати рекетирами, а дівчатка путанами.
Зараз толерування злочину в українському суспільстві сягнуло найвищої межі, за якою вже нічого гіршого не може бути, хіба що продати своїх власних дітей у рабство.
Бо честь, гідність, рідна земля, мова – давно вже не мають жодної вартості. /.../ Той, хто зараз їх вимовляє, вважається лицеміром. Крадійство і фарисейство стали підвалинами олігархічної України й сформували цинічне ставлення до дійсності. За цим прихований страх неминучої розплати в майбутньому. За вольні і невольні гріхи, які привели до війни й окупації найбільш денаціоналізованих українських територій /..../
Війна так чи інак буде, але не тому, що в нас під боком путінська орда, а тому що деморалізоване суспільство борсається у болоті вже понад двадцять років і чекає, що хтось його звідти витягне. Месія чи новий окупант. Сьогодні воно колаборує зі своїми злодіями, вбивцями і брехунами, завтра стане посіпаками окупантів.
У совка була хоч якась ідеологія, мрія про комунізм, а тут просто бажання ще трохи дожити до завтра.
Коли людині кажуть, що її зараз уб’ють, вона буде боронитись. Коли їй кажуть, що якщо вона буде слухняною, то вб’ють інших, вона вірить.
Але загинуть усі....
блог Галини Пагутяк