Oleksandr Makhov, журналіст, колишній воїн 42-го окремого мотопіхотного батальйону:
"У березні 2016 до нас на позицію приїхав Руслан Ярмолюк робити сюжет. Мій командир - фермер з Кіровоградщини - довго відмовлявся давати інтерв'ю, а я злився на нього через це. Хоч я і був солдатом на той момент, я злився на нього як журналіст. Злився, тому що як журналіст вважаю, що сюжет - це зброя в інформаційній війні. Важливо розповідати, як по нам стріляють, як ми стріляєм. Щоб в умовній Полтаві, Сумах, Чернівцях і Тернополі знали, що війна триває. Але він впирався.
- "Журналіст", - сказав він мені, - через 5 років до мене прийдуть і скажуть, що я вбивця і мародер, що я військовий злочинець. А моє інтерв'ю буде доказом причетності до злочину, який вони вигадають для мене.
Я злився ще більше і переконував його, що такого ніколи не станеться, тому що за нами правда і ми боремось за справедливість.
Врешті, я переконав його дати інтерв'ю. Та й сам сказав кілька слів. Правда, Руслан й досі не знає, що то був я.
А тепер я розумію, що командир був правий. І ці дні настали. Чорні дні, коли ветеранів намагаються втоптати в бруд - водії маршруток, слідчі ДБР, Президент.
Марченко в СІЗО, Єфремов під домашнім арештом, а Королевська сидить на засіданні РНБО.
Батьківщина, як злий пес ричить з узбіччя і клацає зубами біля ніг, намагаючись вкусити.
Але особисто для мене різниця в тому, що порівняно з 2014 - я не боюся і точно знаю, що буду битися".
===
...і до колекції:
Максим Миргородський (позивний "Майк"),
комбриг 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за Слов'янськ, в боях за Дебальцеве, легенда ДАПу.
Перший учасник російсько-української війни, який став повним лицарем ордену Богдана Хмельницького, — за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Комбриг виступив в Зе!суді у справі бронежилетів і запропонував взяти на поруки генерал-майора Дмитра Марченка, щоб на період досудового розслідування той перебував під домашнім арештом, а не під вартою:
“Таким складом, яким сьогодні зібралися в суді і пропонували брати на поруки, ми, офіцери, збираємося тільки на похоронах наших товаришів. Для нас це важливо. Сьогодні нам, захисникам України, показали, що ми для держави ніщо, наша думка нічого не варта.
Військовослужбовці під слідством, суд ще не вирішив винуваті вони чи ні, але їх тримають за ґратами. Люди, які проливали кров, люди, які довели, що готові віддати життя заради своєї країни, повинні доводити, що вони гідні поваги. На свободу до вироку відпускають кого завгодно. Але коли мова йде про офіцерів, їм виставляють заставу в 20 мільйонів гривень - небачена для них сума.
Нехай суд визначає ступінь провини - але чому військовослужбовців тримають за ґратами на час суду, нібито вони кримінальники, нібито до них немає довіри, вони можуть втекти?
Я приїхав, щоб поручитися своєю честю - Марченко не буде ховатися. Виявилося, цього недостатньо. Навіть мого слова недостатньо. Слова інших офіцерів і генералів.
Наша країна довіряє нам йти в бій, і впевнена, що ніхто з нас не втече з поля бою, вірить, що ми готові піти на смерть.
Але наша країна при цьому вважає, що хтось із нас втече від слідства. Судді, які так вирішили, підуть додому і будуть спокійно обіймати свою сім'ю.
Тому що у нас цінують мертвих героїв, а до живих - байдуже. Загинув комбриг 128-ої - хто зараз згадує його сім'ю? Був шум і все вже забулося.
Ціна життя солдата на війні - 1 мільйон 200 тисяч посмертних виплат, ціна свободи і честі - застава в 20 мільйонів. Отаке справжнє ставлення держави сьогодні показав суд, який зневажив тих, хто захищає Україну”.
техт взяв у шановного френда marko19511 В то время как беркутовцев одного за другим отпускают на свободу...
========
p.s.: віддати на поруки Марченка просили також легендарні генерали, Герої України: Ігор Гордійчук, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, та Михайло Забродський, колишній командувач ДШВ, а зараз депутат від "Європейської Солідарності".
на фото: Дмитро Марченко і Максим Миргородський “Майк”

"У березні 2016 до нас на позицію приїхав Руслан Ярмолюк робити сюжет. Мій командир - фермер з Кіровоградщини - довго відмовлявся давати інтерв'ю, а я злився на нього через це. Хоч я і був солдатом на той момент, я злився на нього як журналіст. Злився, тому що як журналіст вважаю, що сюжет - це зброя в інформаційній війні. Важливо розповідати, як по нам стріляють, як ми стріляєм. Щоб в умовній Полтаві, Сумах, Чернівцях і Тернополі знали, що війна триває. Але він впирався.
- "Журналіст", - сказав він мені, - через 5 років до мене прийдуть і скажуть, що я вбивця і мародер, що я військовий злочинець. А моє інтерв'ю буде доказом причетності до злочину, який вони вигадають для мене.
Я злився ще більше і переконував його, що такого ніколи не станеться, тому що за нами правда і ми боремось за справедливість.
Врешті, я переконав його дати інтерв'ю. Та й сам сказав кілька слів. Правда, Руслан й досі не знає, що то був я.
А тепер я розумію, що командир був правий. І ці дні настали. Чорні дні, коли ветеранів намагаються втоптати в бруд - водії маршруток, слідчі ДБР, Президент.
Марченко в СІЗО, Єфремов під домашнім арештом, а Королевська сидить на засіданні РНБО.
Батьківщина, як злий пес ричить з узбіччя і клацає зубами біля ніг, намагаючись вкусити.
Але особисто для мене різниця в тому, що порівняно з 2014 - я не боюся і точно знаю, що буду битися".
===
...і до колекції:
Максим Миргородський (позивний "Майк"),
комбриг 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за Слов'янськ, в боях за Дебальцеве, легенда ДАПу.
Перший учасник російсько-української війни, який став повним лицарем ордену Богдана Хмельницького, — за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Комбриг виступив в Зе!суді у справі бронежилетів і запропонував взяти на поруки генерал-майора Дмитра Марченка, щоб на період досудового розслідування той перебував під домашнім арештом, а не під вартою:
“Таким складом, яким сьогодні зібралися в суді і пропонували брати на поруки, ми, офіцери, збираємося тільки на похоронах наших товаришів. Для нас це важливо. Сьогодні нам, захисникам України, показали, що ми для держави ніщо, наша думка нічого не варта.
Військовослужбовці під слідством, суд ще не вирішив винуваті вони чи ні, але їх тримають за ґратами. Люди, які проливали кров, люди, які довели, що готові віддати життя заради своєї країни, повинні доводити, що вони гідні поваги. На свободу до вироку відпускають кого завгодно. Але коли мова йде про офіцерів, їм виставляють заставу в 20 мільйонів гривень - небачена для них сума.
Нехай суд визначає ступінь провини - але чому військовослужбовців тримають за ґратами на час суду, нібито вони кримінальники, нібито до них немає довіри, вони можуть втекти?
Я приїхав, щоб поручитися своєю честю - Марченко не буде ховатися. Виявилося, цього недостатньо. Навіть мого слова недостатньо. Слова інших офіцерів і генералів.
Наша країна довіряє нам йти в бій, і впевнена, що ніхто з нас не втече з поля бою, вірить, що ми готові піти на смерть.
Але наша країна при цьому вважає, що хтось із нас втече від слідства. Судді, які так вирішили, підуть додому і будуть спокійно обіймати свою сім'ю.
Тому що у нас цінують мертвих героїв, а до живих - байдуже. Загинув комбриг 128-ої - хто зараз згадує його сім'ю? Був шум і все вже забулося.
Ціна життя солдата на війні - 1 мільйон 200 тисяч посмертних виплат, ціна свободи і честі - застава в 20 мільйонів. Отаке справжнє ставлення держави сьогодні показав суд, який зневажив тих, хто захищає Україну”.
техт взяв у шановного френда marko19511 В то время как беркутовцев одного за другим отпускают на свободу...
========
p.s.: віддати на поруки Марченка просили також легендарні генерали, Герої України: Ігор Гордійчук, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, та Михайло Забродський, колишній командувач ДШВ, а зараз депутат від "Європейської Солідарності".
на фото: Дмитро Марченко і Максим Миргородський “Майк”

no subject
Date: 01/12/2019 06:04 (UTC)та дивно, що люде не помічають ЯКИХ людей намагаються запроторити за ґрати, а ЯКИХ істот - випускають "нинішні".
просто сюр: хотіти бачити при владі чесних і спокійно дозволяти саме таких знищувати...