[personal profile] chytach
Як і очікувалося, на газовому фронті Україна дочекалася на неприємності, про що свідчать «зливи» в іноземних ЗМІ. У кращих традиціях дій на випередження розгортається інформатака, яка мала б зневірити Київ і змусити Україну прийняти «Північний потік-2» як даність. Під килим ховаються виміри безпеки і свідомо акцентується увага на економічній суті проєкту. Така собі російська мантра, що тепер ретранслюється спільно Вашингтоном і Берліном. Нічого доброго Україні це не віщує, суцільні виклики.
Про що йдеться?

1. Для Кремля й Путіна особисто запуск «Північного потоку-2» — це не лише справа честі, а й іміджевий проєкт. Якби треба було ще кілька мільярдів закопати в його реалізацію — закопали б. Тому справа не в грошах чи економічній вигоді, яку може прокачати Газпром через цей газогін. Справа в меті Кремля продемонструвати слабкість Заходу і його неможливість протистояти Росії. Після того, як запуск «Північного потоку-2» буде погоджено, російський режим отримає бажану сатисфакцію (і бонус перед парламентськими виборами у вересні). На цьому фоні формули гарантій Заходу — як фіговий листок.

2. Так звані енергетичні гарантії, що, за даними ЗМІ, пропонують Україні, не варті паперу, на якому написані. Серйозно вірити в те, що загроза санкцій проти РФ на випадок її спроби енергетично натиснути на Україну зупинить Кремль, може лише наївний. Далеко за прикладами ходити не треба і згадати хоча б той же Будапештський меморандум. Слід звернути увагу й на перші паростки російської пропаганди. Кремлівські стратеги вже вигадали відповідь і цілком резонно запитують: якщо ПП2 називається зброєю в руках РФ проти України та ЄС, то чому зброєю не може називатися і ГТС України проти РФ? Протиборство не зупиниться й після запуску «Північного потоку-2».

3. ПП2 примножить розбіжності в ЄС по лінії нові-старі держави-члени. Спокійно прийняти перспективу російських кораблів і підводних човнів, які будуть боронити «Північний потік-2» від вигаданих загроз, країнам Балтії не вдасться. Як і змиритися з ризиками своїй енергетичній безпеці не вдасться Польщі, куди разом з Україною заїжджає спецрадник Держдепу США Шолле. Для російської ж сторони з її натренованими м'язами гібридних воєн ці розбіжності, як різдвяний подарунок. ПП2 ідеально підходить на роль «яблука розбрату». І в ЄС, і в НАТО.

4. Запуск ПП2 ознаменує завершення активної фази протистояння російській агресії з боку Заходу. Це можна називати як завгодно — від холодного миру до умиротворення, однак суть не змінюється. Між захистом України і співпрацею з РФ Захід таким чином обере Росію, що матиме наслідки і для файлу боротьби України за відновлення територіальної цілісності. Хто сказав, що реалізація ПП2 допоможе мирному врегулюванню на Донбасі, деокупації Криму, змінам у поведінці Кремля? Саме навпаки.

5. ПП2 зафіксує кінець принципу «нічого про Україну без України». Київ і без того по суті було усунуто від обговорення проєкту, «сприяли» чому недолугі випади з Банкової в бік Берліна та Вашингтону. Увагу привернули, довіри не додали, проблеми примножили.

6. Після запуску «Північного потоку-2» ніякі санкції проти РФ не матимуть значення, окрім символічного. Як би не намагалися потім переключити увагу на економіку, з першим кубометром газу через ПП2 Кремль запустить пропагандистську атаку про слабкість, безпорадність і меркантильність Заходу, для якого «цінності не цінності», коли йдеться про гроші. А для України завершення ПП2 означатиме втрату ефективної гарантії від нових військових авантюр Кремля. Із санкціями чи без.

Будемо сподіватися, що президент Зеленський обере шлях боротися, а не мовчати. Теза про попередників не спрацює. Фактично 60% газогону, за наявними даними, побудовано саме за останні 2 роки, а ось за попередників цей процес нещадно гальмувався санкціями. Зберігалася єдність проукраїнської міжнародної коаліції, яка нині тане на очах.

Як настанова:
Нічого не вирішено, поки не добудовано останню 12-метрову секцію Північного потоку-2.
Ніякий газ не піде «трубою Путіна», допоки її не сертифіковано.
Нічого не погоджено, допоки Київ через активну й дієву, а не піар-дипломатію, буде боротися, залучаючи на свій бік коаліцію однодумців.
Не мовчіть.

Костянтин Єлісєєв

Date: 24/07/2021 08:09 (UTC)
picterman: (Default)
From: [personal profile] picterman
початок правильний а от висновок "падибільному напісан".

Date: 24/07/2021 10:08 (UTC)
rudolf_bochkin: чу-чу ширшеє (матрос)
From: [personal profile] rudolf_bochkin
забудьте слово зеленський
ця ганчірка - лише прикриття
в ній відсутній мозок
абсолютно
а "самостійно" воно може лише утворити зморшку чи розгладитись, зачепивгись за щось чи когось, коли під її прикриттям рухають Україну у лайно

кремляді наказують своїи агентам, ті - радять зебілам та роблять пропозиції, від котрих не відмовляються, а зебіли виконують, бо вважають, що ситуація не зміниться. Ібо хуженєбудєт.

тому вплинути ані на зе-слуг, ані на агентів з кротами неможливо умовляннями, не можна сподіватись, а можна лише боротися, як з ворогами.

Проте є шо є.

Date: 25/07/2021 04:48 (UTC)
rudolf_bochkin: фрагмент (мисль)
From: [personal profile] rudolf_bochkin
Не все так райдужно та веселково.
ані зеленський, ані слуги народа в Раді, ані гончаруки чи шмигалі не є гравцями на політичній арені України - вони як "мамалюбітскорасть" чи "пальтостепанова" навіть гадки не мають куди спрямовувати ті шалені, на їх погляд кошти, які насправді є крихтами. Крихтами, котрі їм перепадають з лантухів справжніх гравців.

Але на виду, "під обстрілом" саме шавоттє - навіть щеня Разумкова, котре, власне і диригує отарою "слунар" і отримує безпосередньо чи опосередковано, але точно знає від кого вказівкм щодо бажаного результату з дій Верховної Ради - поза критикою.
Що тоді мову вести щодо тих, хто перебуває "в медіатіні".
Edited Date: 25/07/2021 04:48 (UTC)

Profile

chytach

July 2021

M T W T F S S
   1234
567891011
12131415161718
1920212223 2425
262728293031 

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 23 Jan 2026 15:35
Powered by Dreamwidth Studios